Новини04 листопада 2020ruUK

Вибір природи: секрет помаранчевої моркви

Чому під «морквяним» кольором мається на увазі помаранчевий відтінок, а не характерний для диких сортів молочний та білий або властивий одомашненій моркві фіолетовий? У колірних перевагах споживачів розбирався Shutterstock.

Історичні хроніки стверджують, що спочатку земляний овоч був блідо-жовтого кольору, а інтенсивність забарвлення збільшилася у вологих кліматичних умовах Нідерландів, де коренеплід став сільськогосподарською культурою раніше, ніж у інших європейських народів. У Голландії, що здавна асоціюється з помаранчевим кольором, морква вирощувалася в пам'ять про принца Оранського Вільгельма, який вважається засновником цієї республіки.

За проведеним дослідженням, у якості одомашненої культури морква вирощується вже 5 тисяч років. Уперше овоч культивували на Перському плато. Пізніше одомашнений коренеплід розділили на азіатську групу, що вирощувалася в гімалайських околицях, і західні сорти турецького та близькосхідного походження. В процесі природного добору найбільшого поширення набула західна жовта морква, яка у ході мутації перетворилася на помаранчеву.

З точки зору географів, у північну Європу помаранчеву моркву завезли ісламські торговці, котрі пересувалися з північноафриканських територій Османської імперії на Піренейський півострів. Було це за дві сотні років до нідерландського заколоту під проводом Вільгельма Оранського. Збереглися документальні свідчення вирощування червоної та помаранчевої моркви іспанцями ще з XIV століття. А з рештою країн Європи пристосованою до північного зростання помаранчевою морквою поділилися Нідерланди: звідти коренеплід перекочував до Великобританії, Франції та Німеччини, а згодом захопив і інші землі.

Тільки аутентифіковані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть, будь ласка.