Вид чорноногого тхора, який вважався вимерлим 30 років тому, знову отримав шанс на відновлення популяції, пише New York Post.
Американські вчені з Чейєнн, Вайомінг, з гордістю демонструють маленьку хижачку Елізабет Енн, яка народилася 10 грудня, на фермі з розведення чорноногих тхорів Служби охорони рибних ресурсів і дикої природи в Форт-Коллінзі, штат Колорадо. На відміну від своєї сурогатної мами — звичайного домашнього тхора, малятко належить до іншого виду — диких чорноногих тхорів, яких вважали вимерлими з 1981 року. Вони є різновидом ласки, ведуть нічний спосіб життя та харчуються виключно луговими собачками, живучи серед колоній гризунів. На жаль, свого часу і ті, й інші стали одними з жертв сільського господарства, втративши місце існування через розширення пасовищних угідь для великої рогатої худоби.
Пізніше вченим усе ж таки вдалося знайти сім представників колишньої популяції та відновити їх чисельність. Завдяки цьому тисячі тхорів знову заселили території на заході США, Канади й Мексики. На жаль, відсутність генетичної різноманітності позначається на здоров'ї популяції. Оскільки всі вони є нащадками лише семи близькоспоріднених тварин, то генетична схожість робить сучасних маленьких хижаків потенційно вразливими до хвороб, кишкових паразитів і поступового виродження.
Щоб розбавити цей генетичний коктейль новими ДНК, американські вчені зважилися на експеримент: вони взяли заморожені тканини 30-річної давнини й клонували їх, отримавши в результаті Елізабет Енн — точну генетичну копію самиці тхора, на ім'я Вілла, яка померла в 1988 році, чиї рештки були заморожені на початку розвитку технологій ДНК.
Клонування малятка стало можливим завдяки Revive & Restore, некомерційної природоохоронної організації, що займається біотехнологіями, та «замороженому зоопарку» San Diego Zoo Global, в якому містяться клітини понад 1100 видів і підвидів з усього світу. Наступним завданням учених буде створення самця чорноногого тхора.