Історія створення незвичайних картин розпочалася у 2007 році. Тоді Джон Сабро, професор мистецтв Університету Огайо, брав участь в екологічній вилазці вздовж струмка Сандей-Крік, що проходить біля містечка Корнінг, на південному сході Огайо, США. Про це розповідає Time.
Історично затоки струмка був місцем дренажу кислотних шахт, які розташовувались неподалік. Виробки давно закрилися, але збиток, який через їхню роботу був нанесений довкіллю, безповоротно змінив екологічний стан води й прибережних територій. Сандей-Крік, протяжністю 27 миль, дотепер залишається найбільш забрудненим місцем дренажу кислотних шахт у штаті. А це близько 1000 галонів проточної води на хвилину, просочених окисом заліза, що впадають у річку Хокінг.
Художник згадує: «Подорожуючи південним сходом Огайо, я був вражений місцевими струмками, які не тільки позбавлені водної флори й фауни, а й мають помаранчевий, червоний і коричневий колір. Дізнавшись, що причиною цього є окис заліза, за допомогою якого створюють багато відтінків фарб, я подумав, що було б фантастично використовувати цей токсичний потік для створення картин». Ідея надихнула Сабро не лише на створення циклу картин.
Об'єднавши зусилля інших художників, науковців і громадських активістів, професор дав життя проєкту з перетворення залишків виробок на фарбувальні пігменти за допомогою спеціальної водоочисної споруди, яка відкриється вже у 2021 році. Якщо проєкт виявиться успішним, то спонсори з регіональної некомерційної організації Rural Action сподіваються розширити його на всю територію штату Огайо, перетворивши стоки із залишених шахт на мистецтво, робочі місця й чисту воду.
За даними Міністерства внутрішніх справ, у США налічується понад 23 тисячі покинутих шахт. Навіть закриті, вони продовжують свій руйнівний вплив на довкілля — питна вода стає непридатною, неможливе життя рослин і тварин, руйнується інфраструктура, наприклад мости. І хоча федеральний уряд намагається зменшити дренаж кислотних шахт з 1977 року, він залишається джерелом небезпеки для здоров'я та навколишнього середовища для шести американських штатів, особливо тих, що розташовані навколо гір Аппалачі. Організація Rural Action займається аналізом якості води в Сандей-Крік з 1999 року, також реалізуючи проєкти з відновлення і проводячи освітні тури регіоном. Найбільшу небезпеку для струмка становить залишена підземна вугільна шахта Truetown Discharge. При видобутку на цій та інших подібних ділянках був виявлений природний пірит, який, вступаючи в реакцію з повітрям і водою, утворює сірчану кислоту й оксид заліза. Зараз з Truetown Discharge щорічно до проточної води Сандей-Крика потрапляє понад 1000 тонн гранульованого оксиду заліза.
У боротьбі за екологію Rural Action створили водоочисне спорудження в маленькому містечку Міллфілд, через яке проходить Сандей-Крік. А завдяки картинам і залученню уваги до даної проблеми Джоном Сабро організація змогла розробити ще один проєкт. Цей новий, удосконалений завод — очисна споруда буде розміщений вище за течією, у містечку Корнінг. За допомогою запатентованої технології відбуватиметься очищення забрудненої води, зниження її кислотності, витягування оксиду заліза, а чиста вода повертатиметься до джерела. У результаті буде близько 1200 тонн оксиду заліза щороку з одного боку і сім миль відновлених водних шляхів — з іншого. Уже сьогодні продукт, що отримав назву True Pigments, приносить прибуток від продажу на суму 2 мільйони доларів на рік. При нагріванні видобутий оксид заліза змінює колір з жовтого на червоний або пурпурний залежно від температури. Щорічно в США близько 240 тисяч тонн цього продукту використовується для виробництва масляних і акрилових фарб, а також для тонування всього, від косметики до бетону.
У планах Rural Action спрямувати отримані кошти на створення нових очисних споруд, що сприятливо позначиться на екології та економіці штату Огайо. Джон Сабро, який став натхненником проєкту, зараз працює консультантом із досліджень в True Pigments. Картини, написані пігментом, зібраним в Сандей-Крік, являють собою круглі, абстрактні композиції, які викликають у пам'яті асоціації з іншими планетами, берегами океанів і мікроскопічними клітинами. Разом картини створюють єдиний зв'язок між безмежним космічним і нескінченно малим.
«Все взаємопов'язане, — говорить Сабро. — Потоки, з яких надходять ці пігменти, з'єднуються з іншими струмками, річками й, в кінцевому підсумку, з океаном. Це може здатися місцевою проблемою, проте проблема глобальна. Але, рухаючись в зворотному напрямку, ми усвідомлюємо, що вирішення світових криз розпочинаються з очищення маленького струмка».