Лава підсудних загрожує аграріям, що бездумно розсипали отруту від мишей по власному угіддю, чим призвели до смерті понад 2 тисяч птахів, якими опікувався заповідник «Асканія-Нова», розповідають AgroNews.
Уже понад 25 заяв подано до поліції про отруєння вимираючих видів птахів на території біосферного заповідника «Асканія-Нова», повідомляє Головне управління Національної поліції в Херсонській області. Їм довелось перевірити понад 50 фермерських господарств на предмет порушень технології боротьби з гризунами й використанні заборонених препаратів.
Багато з них використовували препарати з активними речовинами бродіфакум і фосфід цинку, які небезпечні не лише для гризунів, але й для перелітних птахів.
Крім того, вони жорстко порушували правила поширення хімікатів. Замість того, щоб отруєну приманку делікатно розсипати по норах, господарі посипали нею міжряддя просто з тракторів. Це призвело до того, що отруйним насінням пригостились не лише миші, хом’яки та полівки, але й понад 2 тисячі огарів, крижнів, сірих журавлів, жовтоносих мартинів, граків, канюків та орланів, що належать до червонокнижних видів.
За такі правопорушні дії їм загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі, за звинуваченням у забрудненні або псуванні земель сільгосппризначення з тяжкими наслідками (частина 2 статті 239 КК України).
Під час засідання Херсонської регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій було прийнято рішення про заборону, починаючи з 18 березня, на використання пестицидів на основі активної речовини бродифакум на території, прилеглій до біосферного заповідника «Асканія-Нова», у радіусі 40 кілометрів.
Ані це, ані існування такого поняття, як заповідна «буферна зона», ані контроль Держпродспоживслужби не врятували рідкісних птахів від отрути. «Буферна зона» — це територія діаметром у 1,5 кілометра навколо заповідника, яка має залишитися чистою від отрут, хімікатів і будь-яких речовин, що можуть зашкодити тваринам та птахам, які мігрують.
Директор заповідника Віктор Гавриленко повідомив, що збиток, завданий довкіллю фермерами Херсонщини перевищив сім мільйонів гривень. Але це не так важливо, як ті санкції та репутаційні втрати, які може понести держава перед світовою спільнотою.