Секрет швидкого підкорення цією овочевою культурою вітчизняного ринку — у живильній цінності та привабливій рентабельності продукту, інформує UHBDP.
Ще кілька років тому у поодиноких перших виробників спаржі виникали труднощі з її збутом, проте з кожним роком поширення площ вирощування демонструє геометричну прогресію. Втім, висока ціна на спаржу свідчить про певний дефіцит її на ринку.
Спаржа або аспарагус є овочем №1 для апологетів здорового харчування: попри велику кількість корисної клітковини, мінералів, вітамінів і біологічно активних речовин його енергетична цінність не перевищує 20 ккал/100 грамів продукту.
За словами професора Анастасіуса Сіомоса (Університет Аристотеля, Салоніки, Греція), за вмістом вітамінів та мінералів спаржа посідає шосту позицію серед 42 культур, а за концентрацією антиоксидантів перевершує інші овочі.
Довжина пагонів для продажу обмежується стандартами: зелена і фіолетово-зелена спаржа — 27 сантиметрів, біла — 22 сантиметри. При цьому в зеленій спаржі вміст вітаміну С є удвічі вищим, аніж в аспарагусі інших сортів. Найбільш багатими на вітамін С є тонкі пагони: в стеблах завширшки від 12 до 16 міліметрів його на третину більше, ніж у товстих пагонах. Натомість, покупці та виробники зазвичай віддають перевагу товстим паросткам: їх легше чистити та дешевше збирати.
Рекомендації грецького експерта щодо температури на поверхні ґрунту для обробітку зеленої спаржі — від 24-25 ° С до 33 ° С (у теплі аспарагус за годину збільшується на 5 міліметрів), для білої — від 18 ° С до 22 ° С. Підтримувати температурний баланс допоможе плівка.
«Важливо дотримуватися температурного режиму на всіх етапах культивування та зберігання, — каже фахівець Анастасіус Сіомос. — У перші ж години після збирання врожаю можна зашкодити якості пагонів недбалим зберіганням. Контролюючи температуру, виробник стримує дихання овочу з накопиченням вуглекислого газу».
Через активний ріст тканин спаржа відрізняється найвищою інтенсивністю дихання серед восьми десятків овочів та фруктів. Звідси — й висока швидкість псування, що безпосередньо пов'язане з інтенсивністю дихання та температурою середовища.
Фермерам радять підрізати і сортувати спаржу за низької температури. Ефективним є застосування примусового охолодження повітря, вакуумного охолодження, гідрокулінга. У магазинах зелена спаржа теж має зберігатися у холоді. Продукт викладається на колотий лід: так само, як риба, але у вертикальному становищі.
Припинити поширення мікробів через анаеробне дихання допоможуть правильна плівка і модифіковане газове середовище. Завдяки високій відносній вологості, вдасться уникнути вагових втрат та розкриття верхівок, а також затримати затвердіння і зберегти оригінальний колір пагонів.
Відповідальні за гіркуватість сапоніни та феноли аспарагус містить у різній кількості. Смак визначається сортом та умовами культивування. Знавці спаржі звертають увагу аграріїв на необхідність географічного брендування сортів, оскільки їхній потенціал є унікальним, а смакові якості та корисні властивості зумовлюються зоною вирощування.