Аргументи прихильників нового підходу зводяться до можливості отримання більш продуктивних і витривалих організмів, повідомляє The Guardian.
Як уточнюють у профільному департаменті, маніпуляції з ДНК дозволять впоратися з викликами часу: пристосуватися до кліматичних змін і здешевити продукцію за рахунок підвищення стійкості до хвороб з боку рослин та тварин. Окрім того, це шлях до вдосконалення сортів: зокрема, вирощування пшениці без глютену.
Суть генного редагування — у поділі та зрощуванні фрагментів ДНК у межах генома, тоді як генна модифікація полягає у комбінуванні ДНК різних видів, що у перспективі може підлягати забороні.
За словами професора Кембриджського університету Девіда Болкомба, генну корекцію можна порівняти з традиційною селекцією, оскільки метод не передбачає фундаментальних змін. Це швидка альтернатива кропіткій селекційній роботі з підбору необхідних якостей.
Однак у деяких захисників довкілля озвучені наміри викликають протест. Активісти побоюються, що відступ від європейських обмежень сфери застосування генної інженерії порушить права споживачів і тварин. Зокрема, технології швидкого зростання погіршують здоров'я та умови життя сільськогосподарської худоби та птиці. Пропонується також розробити механізм захисту інтересів супротивників споживання модифікованої продукції.