Екологи окреслили пріоритетні проблеми, на вирішенні яких маємо сконцентруватися найближчими роками, повідомляє agronews.ua.
Етапи досягнення сталого розвитку представив Центр екологічних ініціатив «Екодія». Наші орієнтири виглядають так.
Кліматична нейтральність
Промисловість, транспорт та енергетика є секторами з найбільшою часткою парникових викидів, тому на часі — декарбонізація головних джерел атмосферного забруднювання.
Енергетична незалежність
В імпортуванні викопних видів палива експерти вбачають довгострокову загрозу нацбезпеці. Сучасна альтернатива — поновлювані джерела енергії. Інститут економіки та прогнозування НАНУ відзначає технічну та економічну спроможність держави до 2050 року на 91% перейти на ПДЕ.
Відновлювана енергетика
Виробництво електроенергії з поновлюваних джерел здійснюють сонячні, вітрові та біоенергетичні станції. Їх частка в енергобалансі України збільшилася за останні сім років у сім разів: з 1% до 7%. А приріст домашніх станцій на енергії сонця з 2014 по 2020 роки вимірюється цифрою з трьома нулями: спочатку було кілька десятків, а стало 30 тисяч. Технології використання енергії сонця, вітру та відходів доступні для масового впровадження. Ними можна сумарно замінити застарілу вугільну енергетику для забезпечення зростаючих потреб в електроенергії. Поновлювані джерела є невичерпними і лояльними до навколишнього середовища.
Відмова від атомної енергетики
Перший приклад заміщення — пуск у 2018 році нової сонячної електростанції на промисловому майданчику зупиненої 2000 року Чорнобильської АЕС. Зараз Україна має в розпорядженні 15 робочих атомних блоків. Оскільки це є спадщина радянського періоду, блоки виробляють свій ресурс, і їхня подальша експлуатація пов'язана з ризиком аварійних ситуацій. Для країни, яка пережила Чорнобильську техногенну катастрофу, це ляклива перспектива. Безпечне виведення з експлуатації старих реакторів знизить паливну залежність України від інших країн і припинить накопичення радіоактивних відходів.
Відмова від вугілля
Парникові гази і токсичні речовини — продукти роботи заводів, застарілих вугільних електростанцій та шахт. Їх «стараннями» в навколишньому середовищі виявляються тонни небезпечних сполук за робочу зміну. Водночас збиткову вугільну сферу в Україні змушена фінансувати держава. У 1990 році в цій галузі працював майже мільйон українців, а на 2018 рік залишилося 42 тисячі. Поступова відмова від вугілля знизить навантаження на бюджет і створить робочі місця у відновлюваній енергетиці.
Чисте повітря
Всесвітня організація охорони здоров'я констатує передчасну смерть 124 українців на кожні 100 тисяч через брудне повітря. За економічним збитком від цього виду забруднень Україна — на четвертому місці у світі. Промислові викиди щорічно вбивають 58 тисяч наших співвітчизників. Хвороби та смертність через токсичне отруєння атмосфери в 2018 році коштували країні 250 мільярдів гривень або майже 6% ВВП. Для зміни ситуації потрібні достовірний моніторинг якості повітря і відповідальне скорочення шкідливих викидів. Забруднювачі мають компенсувати екологічний збиток відчутним податком на викиди: його розмір слід підвищити до середньоєвропейського рівня.
Розвиток громадського транспорту
Чверть парникових викидів виробляє транспорт, і основна вина лежить на приватних автівках. Дієвий спосіб поліпшення стану повітря та розвантаження шляхів — розвиток доступної мережі громадського транспорту.
Підвищення енергоефективності
З 2015 року Україна впровадила програми підтримки заходів із енергозбереження для населення, а в подальшому було оголошено про створення державного фонду енергоефективності. У світовому розрізі Україна характеризується найгіршими параметрами енергоємності економіки. Майже половина виробленої й імпортованої енергії у нас втрачається по дорозі до споживача. У побутовому секторі та промисловому виробництві зберігається величезний потенціал енергозбереження. Раціональне споживання тепла і його ефективне транспортування дозволять скоротити імпорт газу втричі — на 11 мільярдів кубометрів.
Цивілізоване поводження з відходами
Накопичення сміття є зримою загрозою екологічній безпеці України. Проблема вимагає системного рішення. Базова концепція — циркулярна економіка з налагодженням роздільного збору відходів і компостуванням органіки. Неорганічні побутові відходи мають утилізуватися за фінансової участі виробника товарів: потрібні закони про розширення відповідальності компаній на українському ринку. Виробників слід зобов'язати оплачувати утилізацію або переробку використаних виробів та упаковки.
Жива вода
Об'єктивні виклики — обмеженість водних ресурсів і щорічне «цвітіння» наших водойм через перенасичення азотом, калієм і фосфором. У річки й озера концентровані поживні речовини потрапляють з удобрюваних полів та тваринницьких господарств. Завданням на найближчі роки є впровадження сучасних екостандартів, встановлення екологічного нагляду в сільськогосподарському секторі та облаштування інфраструктури для безпечного обігу відходів ферм і агрохімікатів. Майбутнє — за малими та середніми фермерськими господарствами, котрі за впливом на довкілля є більш безпечними, ніж інтенсивне виробництво. Впровадження жорстких екологічних обмежень є необхідним для того, щоби великий бізнес не порушував доступ населення до чистого життєвого середовища.
Збереження біорізноманіття
Природно-заповідний фонд займає 7% українських земель. Країна обрала курс на його збереження та розширення територій із унікальними екосистемами. Природоохоронна політика націлена на зменшення парникового ефекту і руйнівних наслідків зміни клімату. Дотримуючись правильного напрямку, ми ще зможемо вберегти планету і захистити власний дім на ній.