Новини19 січня 2021ruUK

Джмелі вміють розподіляти роботу між собою залежно від сили й витривалості

Учені з Ексетерського університету (Великобританія) виявили, що серед джмелів обов’язки розподіляються за складністю, залежно від їхніх розміру й витривалості.

З розвитком науки, біологи здатні все детальніше вивчати мозок і поведінку тварин, глибше й детальніше розкриваючи їхній інтелект та емоційний розум.

Те, що раніше приписували лише людині, тепер стало очевидним здобутком мозку тварин, що стоять на нижчих щаблях еволюції. Складні соціальні взаємостосунки спостерігаються в тисяч видів. У воронів і приматів існують знаряддя праці, що допомагають більш ефективно добувати їжу. Дельфіни, вовки й пінгвіни співпереживають утрату та горе з іншими родичами, а голуби доводять наявність примітивних арифметичних навичок.

Більш того, здатними до навчання та запам’ятовування виявились бджоли й джмелі. Усупереч дуже суворій організації колонії, яка мала б придушувати індивідуальне мислення, джмелі демонструють ознаки абстрактного мислення. Вони навчились зіставляти геометричну фігуру й реальний предмет.

Професорка Наталі де Ібарра, як повідомляє джерело Аграрії Разом спостерігає за джмелями не один рік і в останній своїй науковій роботі розповідає про ще одну особливість цих великих комах.

Виявилось, що джмелі, на відміну від бджіл, які обмінюються інформацією, — індивідуалісти, які самі вирішують куди й коли летіти за нектаром. У кожної особини — свій набір «перевірених місць», які вони розвідали та запам’ятали.

У дослідників постало питання, чи готові комахи долати далекі відстані заради більш щедрих на нектар квітів і чи здатні вони запам’ятовувати положення цих місць годівлі.

Для експерименту вчені промаркували декілька молодих джмелів і розставили штучні квіти з нектаром різної солодкості. Найсмачніші, звичайно ж, були найдалі.

Комахи підтвердили очікування дослідників. Вони запам’ятовували свої особисті маршрути до найбільш поживних квіток. Більш того,залежно від розміру комахи, її пам’ять і складність пошукової поведінки відрізнялись. Так, дрібніші робочі особини залишались недалеко від гнізда й не були особливо перебірливими у виборі квіток. Натомість великі представники родини дотримувались складної стратегії, запам’ятовували маршрути до найпоживніших квіток, не зважаючи на відстань, яку потрібно було подолати.

Так, витриваліші й сильніші особини можуть впоратись зі складнішим завданням. Учені вважають, що, у порівнянні з організацією бджіл, така особливість поведінки є кращою, адже вона раціонально використовує сили жителів колонії, економить енергію та мінімізує втрати серед слабших членів родини.

Тільки аутентифіковані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть, будь ласка.