Вчені виявили у представників флори ознаки інтелекту, котрий допомагає їм виживати, повідомляє «Популярна механіка».
Прихильники спілкування з деревами, квітами та травами переконані, що такий контакт сприяє зміцненню здоров'я і кращому росту рослин. А наукове співтовариство в цьому питанні згоди не дійшло: поки хтось із дослідників у «розмові з власною тінню» не бачить сенсу, їхні опоненти висувають докази зворотного. Чи бажаєте про це поговорити?
Почнемо зі скептиків. Позиція німецького біолога Девіда Робінсона (він представляє Гейдельберзький університет, Німеччина): рослинам не притаманна здатність чути і не властиві усвідомлені реакції, оскільки в їх організмі є відсутніми нейрони, що передають інформацію через електричні сигнали.
Думку колеги критикують бразильські науковці. Нещодавно вони виявили в рослинах аналоги нейронів — хімічні та гормональні сигнали, що передаються за допомогою соку. Зокрема, плоди томатів сповіщають про початок атаки гусені весь кущ.
Дедалі частіше дослідження завершуються відкриттями про ще не вивчені здібності рослин та їх складну природу. Цілком імовірно, що представники флори наділені чутливістю до хвильової вібрації звуків і здатні на них реагувати.
Експеримент австралійських учених у 2017 році зафіксував відповідь коренів на шум води: вловивши вібрацію поливу, зелень потягнулася до вологи. А п'ятьма роками раніше тією ж групою дослідників були розпізнані звуки, що походять від самих рослин.
Керівник наукових робіт Моніка Гальяно розповіла про лазерний віброметр, що дозволив точно визначити джерело та напрямок поширення звуку. Коли в повній тиші прилад навели на занурене в воду коріння, звідти долинуло виразне клацання. І хоча в комунікативній функції таких звуків науковці не є впевненими, у їхній практиці були випадки, що не лишають у цьому сумнівів.
За словами Моніки Гальяно, лабораторні інструменти якось допомогли їй підслухати чужу «бесіду»: рослини реально «перемовлялися» між собою. Дослідниця відносить це явище до «непізнаного», вважаючи його «за межею наукового пояснення».
Підтвердження різних реакцій рослин на звуки знайшли також ізраїльські дослідники. В одному з експериментів вони з'ясували, що бджолине дзижчання біля квітучої рослини збільшувало солодкість її нектару: підвищенням умісту цукру квітка «завдячувала» запилювачам за увагу та роботу. Водночас, на комах, котрі «байдикують», «винагорода» квітки не поширювалася.
Здатність до розпізнавання вібрацій, на думку вчених, озброює рослину проти ворожого нападу. Розрізняючи звуки поїдання гусеницями сусіднього листя, попереджена рослина вдається до посиленого виробництва речовин, що відлякують агресорів.
Подібні відкриття надихнули науковців на пошуки «спільної мови», яка допомогла би людині «домовлятися» з рослинами. У китайському дослідницькому центрі аграрної інженерії Циндао експериментатори підібрали звуки, що ефективно впливають на рослини. Створений тут прилад «диктує» потрібні команди саджанцям. Як відзначають розробники апарату, технічне диво збільшує врожаї та знижує витрату добрив.
Визнаючи наявність певного рівня інтелекту у рослин, біологи вважають некоректним порівнювати потенціали флори і фауни. Не варто «олюднювати» рослини і шукати в них схожі з нами риси, кажуть дослідники: розвиваючи вивчення здібностей зелених мешканців планети, важливо абстрагуватися від систем комунікації людей та тварин.
З точки зору почесного професора університету в Единбурзі Ентоні Треваваса, рослини мають певні ознаки свідомості. «Визнати їх розумними дозволяє явне реагування на подразники, — підбиває рису вчений. — Ця спроможність підвищує шанси рослин на самозбереження».