Вишикувані в ряд вантажівки з викинутим продовольством обігнули би земну кулю сім разів, пише Сегодня.
За даними ООН, у світі щорічно викидається шоста частина всієї їжі або 931 мільйон тонн продуктів харчування. У смітті опиняється близько мільярда тонн їжі: по одному-два товари із кожної покупки.
Для заощадження ресурсів Китай упровадив відповідальність за викидання продуктів харчування: ресторан заплатить штраф, якщо приготує більше їжі, ніж клієнт зможе з'їсти. А в Чехії за кожен залишений шматок на тарілці ресторан «покарає кроною» відвідувача, додавши йому до рахунку вартість половини замовлення.
Час замислитися про економію продуктів і українцям. За словами столичного ресторатора Максима Храмова, щомісяця ресторан викидає до 20 кілограмів їжі — залишків страв та списань кухні. З новим сервісом «загорнемо з собою» кількість ресторанних відходів скоротилася втричі.
Раціональне споживання необхідно і в домашньому харчуванні. Чому українці купують більше продуктів, аніж потрібно? На думку психологині Олени Рихальської, їжа є базовою потребою людини, тож її задоволення стає індикатором якості життя.
«Звичка запасатися продуктами породжена тривогою про завтрашній день, адже пам'ять про голодне дитинство і продуктовий дефіцит передається із покоління у покоління», — вважає фахівчиня.
Купувати зайві продукти нас мотивують вигідні торгові акції й гуртові знижки, карантинні очікування і нестабільність заробітку в умовах безробіття та локдауна.
Оскільки харчові продукти мають обмежений термін придатності, довго зберігати їх не можна. Приготовлені супи, гарніри, м'ясо, риба та десерти протримаються у холодильнику до трьох днів. Швидкопсувні надлишки потрібно відразу заморозити. Це стосується і напівфабрикатів, і готових страв. Краще відправити котлети у морозильну камеру, ніж у сміттєвий пакет.
Щотижня ми втрачаємо на викинутих продуктах приблизно 30 гривень, тобто 1500 гривень на рік — на скільки корисних придбань би їх вистачило...