Команда вчених, під керівництвом Се-Цзінь Лі з Лабораторії Джексона, відправила на орбіту 40 лабораторних мишей більш ніж на місяць. Метою такого «відрядження» було дізнатися, чи можливо, контролюючи білок міостатин, зупинити втрату м'язової маси у космонавтів. Завдяки інгібіторам міостатіна миші не тільки зберегли м'язову масу в космосі, але навіть трохи набрали.
Потрібно пояснити, що всі космонавти, що тривалий час перебувають на орбіті, в умовах низької гравітації, дуже страждають від втрати ваги, м'язової та кісткової тканини. Щоб уповільнити процес їм доводиться багато тренуватися на спеціально сконструйованих тренажерах, а по поверненню на Землю проходити тривалий період реабілітації. Така ж атрофія відбувається з м'язами тих, хто тривалий час залишався нерухомий. Більшість гризунів, що відправилися з лабораторії на борт МКС, були контрольною групою, але 8 з них регулярно отримували інгібітори міостаніна, тобто речовину, яка блокувала роботу цього білка. Як результат, миші перетворилися в супермишей, активно набравши м'язову масу. За місяць на орбіті, контрольна група втратила близько 18% ваги, в той час, як супермишу змогли зберегти м'язи. Більш того, третя група гризунів, отримувала інгібітори міостатіна протягом всього перебування в умовах низької гравітації та, в результаті, навіть змогла трохи набрати. Аналогічним був результат і у четвертої групи, куди потрапили генномодифіковані миші, яким ще в лабораторії «відключили» ген міостатіна MSTN. Завдяки цій правці, по поверненню на Землю їм вдалося швидше за інших відновити міцність опорно-рухового апарату. Вчені з Лабораторії Джексона розглядають отримані результати, як можливість допомогти космонавтам у подоланні руйнівної дії знаходження у відкритому космосі.