Атракціонна пасіка в селищі Брадолець популяризує карпатський мед і рятує генетичну чистоту місцевого автохтона.
У Міжгірському районі Закарпаття днями презентували план збереження карпатської бджоли, визнаної унікальною природною спадщиною українсько-польського прикордоння. Міжнародний проєкт здійснюється на кошти Євросоюзу по Програмі транскордонного співробітництва між Польщею, Білоруссю й Україною, повідомляє ресурс Аграрії разом.
Як зазначається на Фейсбук-сторінці Національного природного парку «Синевир», незвичайне містечко для бджолиних сімей споруджено на подвір’ї Колочавської школи № 2 і являє собою комплекс вуликів, встановлених поблизу млина і церкви. У мальовничому куточку українських Карпат туристам демонструють етапи розвитку місцевого бджільництва, показуючи, як умови утримання тутешніх бджіл еволюціонували від примітивної дуплянки до «розумного» вулика із сенсорним управлінням.
Територія Національного природного парку «Синевир» має особливі природні можливості для рясного цвітіння медоносів. Ізольованість оточеної горами ділянки різнотрав'я може сприяти збереженню автохтонної карпатської бджоли ukrainiсa carpatica і, зокрема, її місцевих ліній: Колочавської, Рахівської, Вучківської, Говерли та Синевир. Завдання пасічників — протистояти поширенню бджолиних хвороб та «засміченню» місцевого генофонду через завезених бджіл із інших регіонів.
Чистоплідність карпатського автохтона є предметом турботи об'єднання бджолярів «Карпатська екопасіка», Колочавської сільської ради, Асоціацій «Pro Carpathia» та «Єврорегіон Карпати — Україна». Крім Міжгірського і Косівського районів (Закарпаття та Івано Франківщина), географія охоронних заходів поширюється на Підкарпатський регіон Польщі. Цілісні підходи до аборигенної бджоли включають вивчення породних композицій гірських пасік і облаштування туристичних маршрутів, що просуватимуть продукцію карпатських бджолярів.