Через стрімкі кліматичні зміни Україна може втратити звання одного з найбільших аграрних експортерів у світі. Для того щоб зберегти заробіток на експорті продовольства, українським компаніям доведеться повністю змінити підхід до організації роботи, а також додатково проінвестувати розвиток екологічно орієнтованих технологій. Про це пишуть Аграрії.
Розорення земель веде за собою зміну клімату: за останні кілька десятиліть, Київ поступово змістився південніше, зима стала теплішою, а літо — набагато спекотнішим. Увесь 2020 рік в Україні був ознаменований скороченням кількості опадів на 8 % від річної норми, а це — серйозний удар для аграрного сектору, який може спричинити втрату Україною звання аграрної супердержави.
Недостатня кількість дощів призвела до різкого зниження врожаю зерна. Станом на грудень 2020 року, обсяги зерна, відправленого на експорт до Європи з України, скоротились на 16 %, у порівнянні з попереднім роком.
Згідно з даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, через тривалі посухи й сильні весняні морози, країна втратила близько 570 тисяч гектарів озимих культур. Подальша літня посуха знищила ще 200 тисяч гектарів кукурудзи, а також призвела до зниження загальних обсягів врожаю інших культур у всій країні.
Південні регіони поступово адаптуються до нестачі дощів, впроваджуючи зрошувальні системи. Базуючись на отриманих даних, у міністерстві прогнозують посилення та географічне розростання посухи, яке призведе до необхідності запровадження відповідних технологій у північних і північно-східних регіонах.
Однак посуха — не єдина проблема аграрного сектору, викликана кліматичними змінами. Серед них також: ерозія ґрунту, зміна рослинності, порушення циклів зміни врожаю, а також поширення нових хвороб і бур’янів.
Розв’язання всіх вищезазначених проблем криється у впровадженні нових практик і технологій. Поєднання іригацій і аграрних технік може принести вигоду водному сектору, паралельно просуваючи розвиток аграрного господарства, заснованого на більш стійких підходах до управління водними ресурсами. Ці й інші рішення буде включено до Національного плану адаптації до кліматичних змін України.
Додаткову мотивацію для розвитку більш стійких аграрних практик в Україні надають Європейський зелений договір та стратегія ЄС «від ферми до виделки», у межах якої Європейський союз продовжує перегляд і посилення стандартів продовольчої та екологічної безпеки.
Такі заходи повинні сприяти переконанню українських виробників у необхідності інвестування в кліматичні оновлення з метою збереження доступу до вигідних ринків ЄС.