Мешканцям мегаполісів останні роки довелося особливо несолодко: ізоляція і постійна напруга важко позначилися на психологічному стані, тому все більше жителів великих міст змінюють екстремальні захоплення на заспокійливі й мирні хобі.
Серед жителів французької столиці особливу популярність набирають «ферми на дахах» — спеціально організовані простори на дахах багатоповерхівок, над містом, де можна вирощувати свіжі овочі, фрукти й зелень. А також громадські, «наземні», городи, що притулилися серед житлових кварталів.
Як розповів Франсуаз, керівник найстарішого з міських городів, останнього року фермерство набрало шалену популярність. Оскільки всі парки, набережні й зони відпочинку були закриті, жителі шукали будь-яку можливість відпочити на свіжому повітрі, спрямувати кудись накопичені сили й знайти собі нове, творче хобі. Черга на членство в садівничому клубі розтягнулася на 2 роки. Франсуаз розповідає, що він тільки символічно керує, а всі 60 учасників клубу мають однакові права. Городники разом доглядають за грядками, збирають урожай і спілкуються між собою. Щотижня вивішують перелік робіт, і кожен вибирає для себе щось до смаку. Зібраний урожай ділять між учасниками, й це часто стає причиною повечеряти разом, почастувавшись стравами з вирощених разом інгредієнтів. Місцеві жителі вже не раз відстоювали своїх 300 зелених квадратних метрів спокою від забудовників. Для них — це серце району, місце, де знайомляться, товаришують і відпочивають, захоплені єдиною справою, сусіди.
На 2021 рік у Парижі налічується понад 100 міських городів, прихованих на дахах і в лабіринтах вулиць. Схоже, у столиці Франції нудні газони поступово поступаються буянню фарб і різнотрав'я. Наприклад, найбільший міський город знаходиться на околиці міста й займає 12 соток землі. Там вирощують не тільки огірки та помідори, а й розбили сад з фруктами та квітами, встановили теплицю, викопали ставок, виробляють мед і очікують перший урожай винограду для виготовлення вина. Крім того, є компостна яма, куди зносять органічні відходи жителі всього кварталу. Усе, що потрібно, щоб стати частиною садівничої громади — жити неподалік і платити щорічний внесок трохи більше ніж 20 євро. І це смішна сума за можливість отримувати свіжі, органічні продукти, заводити нові знайомства й добре проводити час.