Новости19 черв.UKRU

Хто кого одомашнив: людина яблуню чи яблуня людину?

Дослідники вивчили історію одомашнення звичайної, усім знайомої яблуні Malus domestica і дійшли висновку, що ростити великі плоди яблуня початку набагато раніше, ніж «зустріла» людей, орієнтуючись на гігантських тварин льодовикового періоду, розповідає Naked Science.

Про це Роберт Шпенглер, учений з Інституту історії людини Товариства Макса Планка, пише у своїй дослідницькій роботі «Фрукт з піску». Яблука — одні з найулюбленіших і найпопулярніших природних ласощів людства. Вони ростуть на всіх континентах. Сьогодні налічується близько 7,5 тисячі сортів цих чудових фруктів. Мабуть, це найбільш часто згадуваний фрукт у світових історії, культурі та мистецтві. Серед археологічних розкопок збереглися насіння диких яблук, які збиралися, перевозилися і розносилися Великим шовковим шляхом понад 10 тисяч років тому.

Пращур домашньої яблуні прийшов до нас з гірської системи Тянь-Шань, у Центральній Азії. Поступово одомашнюючись, дика яблуня поповнилася величезною кількістю нащадків, і приживалися тільки ті, чиї плоди ставали більше, соковитіше і виділялися смаковими якостями та витривалістю до клімату. Шпенглер, простежуючи генетику й історію цього дерева, стверджує, що існували як мінімум чотири диких лінії, що, схрестившись, стали предками єдиного гібрида.

Однак, людина не стала основною причиною того, що яблуня стала такою, якою ми її знаємо сьогодні. Розмір і смак плодів більшості дерев залежить від птахів та дрібних тварин, які повинні харчуватися ними й розносити насіння. У той час, як більшість плодових «орієнтуються» на пернатих, яблуня і груша «вибрали» своїми розповсюджувачами великих тварин. Так, ще кілька мільйонів років тому стиглими яблучками пригощалися гігантські ссавці льодовикового періоду: олені, лінивці, ведмеді й мамонти. На підтвердження цього факту, Шпенглер зазначає, що ареал диких яблунь майже точно збігається з межею поширення льодовиків того часу.

Звичайно, після того, як яскравими, апетитними яблуками пригостилися люди, які подорожували повз, розвиток цього фрукта стрімко прискорився і сьогодні вже важко уявити собі заміський сад без кількох розлогих яблунь.

Liza Banko