У десятці географічних позначок, що реєструються, — мед карпатського походження.
Під брендом «карпатський мед» мається на увазі продукт бджільництва із кліматичного середовища гірського регіону: Закарпаття, Чернівецької області, Івано-Франківщини та Львівщини. Виготовлятися брендовий мед має з дотриманням традиційної рецептури.
Про особливості унікального меду треба питати карпатських бджолярів. Один із них — пасічник із Прикарпаття Василь Мануляк. Його вулики з 11-ма бджолосім'ями розташовано на кілометровій висоті, поруч із Говерлою та Петросом. На думку заступника голови Спілки пасічників Прикарпаття, кращого місця для збору меду годі й шукати. Високогір'я є неповторною місцевістю за екологічною чистотою та різноманіттям диких трав. Не випадково цінність дикого меду вища за будь-який інший.
За словами голови Спілки пасічників Прикарпаття Івана Юська, гірського меду на ринку на 70% менше, ніж рівнинного. Порівняно з соняшниковим, такий мед видобувати важче. Через трудомісткість збору карпатські пасічники вважають свій бізнес «командною грою», де є важливою злагоджена робота людини і бджоли.
Карпатську бджолу або «карпатку» місцеві пасічники називають великою трудівницею, якій доводиться облітати чималу територію, аби прогодувати себе і людину. Прокинуться після зимової сплячки «карпатки» до кінця березня, а перший збір карпатського меду очікується до кінця травня.
Гірський мед із кислинкою може бути хвойним, вересовим або малиновим. У будь-якому випадку, в ньому більше вітамінів, аніж у рівнинному. Місцевий падевий мед користується найбільшим попитом через високі бактерицидні властивості.