Інтерв'ю: Світлана Корзун про дбайливе ставлення до землі

Світлана Корзун — екологиня, лауреатка престижної Премії Фонду Ів Роше «Terre de Femmes — Земля Жінок», власниця мініферми «Свіжа їжа». Завдяки своїй діяльності їй вдалося врятувати близько 1000 гектарів реліктового запорізького степу, 200 га з яких отримали статус природоохоронної території. Світлана розповіла редакції ogorodniki.news про раціональне використання та відновлення головного багатства України — нашої землі.

Р: Світлана, розкажи про себе, хто ти за професією, чим займаєшся? С: За фахом я інженер лісового господарства. Досить довгий час працювала науковим співробітником в Національному заповіднику "Хортиця". Нині працюю у сфері позашкільної освіти. За останні 30 років присвятила громадської природоохоронної діяльності.

Р: Україна — аграрна країна, і найбільша наша цінність — ЗЕМЛЯ. Дуже важливо виростити хороший врожай, але ще важливіше не загубити землю на якій ми працюємо. Ти займаєшся питаннями збереження та відтворення ґрунтових покривів. Чому? С: Я не перша порушую питання про збереження та відновлення родючості ґрунтів. Вчені давно заявляють про втрату наших колись всесвітньо відомих чорноземів. На жаль, переважна більшість сучасних землеробів не цікавляться цією проблемою, оскільки швидка вигода стоїть у них на першому місці. Винятки, звісно, ​​існують. Багато сільгосппідприємства в Україні використовують елементи ресурсозаощаджувальних технологій, але за технологією нульового обробітку ґрунту No-Till працюють лише деякі великі агрохолдинги. Ґрунт своєї ділянки я отримала в жалюгідному стані: "забитий" мінералкою чорнозем неможливо було копати, не було жодного дощового черв'яка. За п'ять років, вносячи органіку, відмовившись від оранки, за винятком першого року, вдалося значно поліпшити механічний склад ґрунту, відновити мікрофлору і фауну.

Р: А що взагалі охоплює таке поняття, як ресурсозаощаджувальне землеробство? На яких принципах воно ґрунтується? С: Три кити ресурсозаощаджувального землеробства: · Мінімальне механічне порушення структури ґрунту; · Наявність постійного органічного покриву (рослинні залишки, рослини, що покривають землю) ґрунту; · Диверсифікація видів (змішані посіви, дотримання сівозміни). На своїй землі я застосовую всі три принципи. Ґрунт не переорюю, застосовую лише поверхневе розпушування. Він залишається не оголеним, а наскільки можливо "прикритий" мульчею з рослинних залишків на кшталт перепрілої соломи, бур'янів, які підкошуються до настання стадії бутонізації. На ділянці агролісу висаджені павловнії з метою притінення ґрунту в літній період. Плодові дерева виконують ту ж функцію. Змішані посадки — це святе.

Р: Цього літа разом з експедицією Ogorodniki.com я побувала в гостях у фермерів Запорізької області. У багатьох господарствах стикаються з проблемою відсутності води для зрошення сільськогосподарських угідь. Як йдуть справи з поливом у твоєму господарстві? С: Я у себе практикую так званий "сухий полив". Це поверхневе неглибоке розпушування ґрунту, мульчування. Паприку (солодкий перець), наприклад, поливаю 6 - 7 разів на посушливе літо. Головне створити досить товстий, хоча б 5 - 7 см, шар мульчі. В цьому році, попри посушливу весну і практично повну відсутність опадів в осінньо-зимовий період, завдяки мульчуванню мені вдалося отримати непоганий урожай часнику. До речі, крім збереження вологи, мульча значною мірою перешкоджає росту бур'янів.

Р: Світлана, у тебе є бренд «Свіжа їжа». Що ти вирощуєш на своїй мініфермі, які продукти користуються особливою популярністю у покупців? С: На своїй мініфермі «Свіжа їжа» я експериментую з різними культурами, бо люблю рослини й мені подобається пробувати щось нове. З нетрадиційних видів вирощую: кейл, артишок посівний, стевію, шафран посівний, амарант, спаржу, лохину. Особливою популярністю користуються полуниця, салати, ягідні мікси (чорна смородина, аґрус, йошта, ірга, повстяна вишня), паприка, в'ялені томати.

Р: Ти застосовуєш принципи органічного землеробства, як це позначається на врожайності? С: Я ніколи не використовувала при вирощуванні продукції мінеральні добрива чи хімічні засоби захисту рослин, тож не можу порівняти урожайність при тому чи іншому способі вирощування. З досвідом помітила залежність врожайності від стану ґрунту: більш "живий" ґрунт сприяє кращому росту і розвитку рослин. Також збільшення врожайності безпосередньо залежить від уваги, яку я приділяю рослинам: згодом, на менших площах я стала отримувати багатший врожаї. Р: Як ти вважаєш, чи можливо жити в гармонії з природою та отримувати при цьому надврожай? Або тут на перше місце виходить поняття раціонального виробництва і помірного споживання. С: У гармонії з природою можна жити, лише відчуваючи та розуміючи її. Живучи на землі, не варто думати про те, скільки я зможу заробити на ній. Насправді земля жива! Я вирощую стільки, скільки можу переробити або продати. Думаю, багатьом нашим виробникам варто задуматися про «глибоке» перероблення. Це дозволить їм отримати прибуток, вирощуючи ті ж овочі або фрукти, але на менших площах. Р: Твій проєкт, так високо оцінений Фондом Ів Роше, передбачав створення розплідника з вирощування дикорослих і культурних видів рослин з насіння, щоб постачати всім охочим безкоштовний та якісний посадковий матеріал. Що вдалося зробити за ці роки? С: Протягом усіх цих років завдяки підтримці фонду у мене було закладено 4 розплідники в Новомиколаївському і Запорізькому районах Запорізької області. Цієї осені готуємося висаджувати підросли дубочки на території Широківської громади (весняна акція по висадки родових дерев не відбулася у зв'язку з введенням карантинних обмежень). Поступово переходимо на контейнерне вирощування посадкового матеріалу.

Р: Я знаю, що коли у тебе з'являється мрія, тебе зупинити неможливо і ти обов'язково втілиш задумане в життя. Поділися, про що ще мрієш? С: Я мрію створити демонстраційний майданчик, де всі зацікавлені можуть ознайомитися з принципами органічного землеробства, створення агролісу, розплідників деревних і трав'янистих рослин.

Тільки аутентифіковані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть, будь ласка.