Німецькі дослідники вивчають можливість масштабного виробництва південноамериканського суперфуда у Старому Світі, повідомляє Тhe Сropsite.
Кільський університет уперше протестував вирощування кіноа на експериментальній ділянці в своєму структурному підрозділі. Дослідне поле при Інституті рослинництва цьогоріч було надано під культивування 350 сортів рису інків (так називають кіноа на його історичній батьківщині — в Перу та Болівії).
Популярну нині хлібну зернову культуру сімейства амарантових тисячоліттями обробляли аборигени південноамериканського континенту: тропічний однорічник із Анд адаптований до умов гірських рівнин. Метою експерименту сучасних науковців була перевірка життєздатності рослини у кліматичному поясі півночі Німеччини — з більш тривалим світловим днем та коротким літом.
Міжнародна дослідницька група за участю саудівських, американських, австралійських і китайських генетиків взялася методом схрещування вивести ефективні сорти кіноа, що були би придатними для вирощування в чужорідних та екстремальних для культури умовах. Якщо для Саудівської Аравії важлива стійкість рослини до високих температур і солоних ґрунтів, то перед німецькими селекціонерами стояло завдання створити економічну й екологічну альтернативу традиційним місцевим культурам.
За словами наукового співробітника проєкту Ділана Саранга, для вирощування в Європі потрібні сорти із граничним терміном збору врожаю не пізніше вересня, оскільки подальша погода загрожує втратою насіння. Крім цього, європейські сорти потребують компактної волоті (квіткове гроно) та мінімума гілок — такі правила диктує механічний збір урожаю.
Потенційних кандидатів на створення «європейського кіноа» вже визначено: селекціонери підібрали генотипи з найкоротшим вегетаційним періодом і за п'ять років мають намір вивести на ринок «піонерів» із чотиримісячним циклом розвитку (із квітня по серпень).
Підраховано, що 1 094 тонни зі 149 тисяч тонн річного світового виробництва кіноа продається у Німеччині. Тутешні споживачі цінують цей продукт за відсутність глютену і високу концентрацію незамінних амінокислот. У коштовному суперфуді міститься багато білків, вітамінів і корисних мікроелементів: магнію, заліза та цинку.