Прибутковість вирощування диво-дерева супроводжується багатогранністю його використання, повідомляє SEEDS.
Експерти Інституту біоенергетичних культур НААН України відзначають цінність павловнії як будівельного матеріалу, медоносу, біомаси для біогазу та парфумерної сировини.
На вебінарі щодо перспектив вирощування енергетичних культур у зміненому кліматі обговорювалася інтродукція павловнії — переселення південної рослини за межі рідної екосистеми у новий ареал зростання.
За словами керівника лабораторії селекції Михайла Гументика, селекціонери пристосували теплолюбне дерево до можливого культивування в кліматичних умовах усіх регіонів України.
«Про великі можливості нової для нас культури свідчить той факт, що за п'ять років вона виробляє таку ж саму кількість біомаси або деревини, як дуб за 50 років вирощування», — констатував учений.
За підрахунками аналітиків, чистий прибуток від виробництва павловнії може становити 50 тисяч гривень із гектара, а витрати на вирощування починають компенсуватися на п'ятому році культивування. Втім, економічні показники варіюються в залежності від вартості оренди земельної ділянки, витрат на полив тощо.
На відміну від європейських країн, котрі мають практику вирощування павловнії, в Україні такий досвід відсутній. На нашому ринку поки що мало пропозицій цієї деревини, хоча товар може бути дуже затребуваним, відзначають фахівці. Зокрема, наводяться приклади звернень багатьох виробників меблів: сировина може купуватися на постійній основі та поставлятися на експорт.
Застосування спеціальних технологій посадки дозволяє використовувати павловнію водночас як промислову сировину і медонос. Йдеться про розтягуванні строків: певна ділянка створюється в один рік, інша — в другий. Поки дерева «дозрівають» для промислового застосування, їх можна використовувати пасічникам. Цвіте павловнія протягом місяця, із середини квітня до середини травня, починаючи з третього року.
Експерти називають цю енергетичну культуру «великим ресурсом для розвитку регіонів в умовах деградації земель».