Анжела Горбань: Професійний день пасічника

Мед — одне з див природи, що має таку кількість переваг, що їх важко уявити чи перерахувати. Але як часто, тримаючи баночку меду в руці, ми замислюємося, чию працю в неї була вкладено? Люди, що присвятили своє життя корисному й захоплюючому ділу — водінню бджіл, сьогодні, 19 серпня, відзначають своє професійне свято — День пасічника.

Я стала пасічницею випадково, після того, як знайомий подарував мені вулик з сильною бджолиною сім'єю української степової породи. Цей подарунок я прийняла виключно для батька, впевнена, що знайшла йому цікаве хобі. Але виявилося, що той панічно боїться бджіл. Куди все це було дівати? Довелося займатися мені. Ви запитаєте, чи боялася я бджіл? Так, боялася. Неможливо було без страху протягувати руку до рамок, на яких щільно сиділа, і не просто сиділа, вся ця бджолина маса — вона хаотично рухалася, як мені тоді здавалося, і загрозливе дзижчала. Кусали мене? Звичайно кусали, і дуже боляче. Мене заспокоював мій наставник, переконуючи, що скоро я і помічати буду цих укусів, організм адаптується до бджолиної отрути, а я навчуся розуміти бджіл і під час роботи концентруватися тільки на виконуваних операціях. Вірилося насилу...

Після закінчення першого пасічного сезону мені вдалося отримати цілих три банки меду, швидше за все це був поліфлерний мед, зібраний бджолами з різних медоносів квітучих поблизу. Але радості моїй не було меж. Я криво зрізала медові кришечки на стільниках. Порвала рамки при випомповуванні меду, тому що було жарко, стільники були м'які, а рамки з медом були дуже важкі, але це був перший здобутий мною мед, і я була щаслива! У наступному році я зуміла збільшити число вуликів до трьох, нарощуючи силу сімей навесні та розділяючи їх на початку літа, щоб бджоли не роїлися. У різні роки у мене було від десяти до тридцяти вуликів, але з часом і з досвідом я зрозуміла, що отримувати задоволення від роботи на пасіці зможу, якщо буду тримати не більше п'ятнадцяти. Тоді, без поспіху, можна оглядати сім'ї, спостерігати за роботою бджіл, створювати конвеєри цвітіння медоносних рослин і отримувати мед різного смаку. До речі, минулого року, на Національному конкурсі, наш шавлієвий мед посів третє місце в категорії темних сортів.

Для мене це була велика нагорода, заслужена оцінка нашої праці та праці наших бджіл. На пасіці працює вся моя сім'я, включаючи й чотирирічного онука, який безстрашно пихкає димарем на рамки, поки я оглядаю бджолині гнізда. Сьогодні бджільництво для мене перестало бути хобі, і до моїх двох вищих освіт додалася ще одна — бджоляр. Друзі та колеги пасічники — професіонали та любителі, всіх вас вітаю з нашим професійним святом! Нехай праця на пасіці радує вас прекрасними результатами, щедрими медовими врожаями й мірним дзижчанням, таким приємним для душі та серця!

Анжела Горбань — пасічниця, засновниця і власниця бренду "Мед в похід", представниця Ogorodniki.com в Запорізькій області, головний редактор Ogorodniki.news.

Тільки аутентифіковані користувачі можуть залишати коментарі. Увійдіть, будь ласка.