Як так вийшло, і чому в США до 2003 року діяла повна заборона на вирощування цієї ягоди по всій країні?
Смородина належить до сімейства аґрусових, що об'єднує понад 190 видів, найвідомішими з яких є порічки, червона й біла, чорна смородина й, власне, різні види аґрусу. Деякі з них використовуються виключно як декоративні рослини, інші виростають у важкодоступних скелястих місцях, залишаючись дикими рослинами. А велика кількість — уже давно стали необхідними мешканцями будь-якого саду й літніми ласощами. З ягід смородини готують варення, компот, пастилу й мармелад, сиропи та порічкове вино. Листя та плоди смородини використовуються для приготування відварів і чаїв, як спеції до м'яса й риби. Багато видів — медоносні рослини й давно відомі як профілактичний засіб у боротьбі з сезонними застудами. Соковиті ягоди багаті на залізо, фосфор і кальцій, фруктозу й глюкозу, вітаміни А та С.
Як же так вийшло, що величезна територія Північної Америки виявилася без цих ласощів?
Джерела вказують, що ще в середині 17-го століття різні сорти аґрусу й смородини були привезені англійськими поселенцями в колонії Массачусетсу та чудово там прижилися. За півстоліття американські фермери розширили ареал вирощування смородини до 7 400 акрів.
На жаль, американські вчені виявили, що чорна смородина, як і інші види цього сімейства, є переносником грибка сімейства Cronartiaceae, відомого як пузирчаста іржа, що вражає хвойні дерева.
У 18-му столітті вирубка білої сосни в США була основою лісової промисловості й важливою частиною економіки країни. Вона проводилася настільки стрімкими темпами, що в якийсь момент довелося закуповувати саджанці сосни за океаном, тому що заповідники США просто не встигали вирощувати молодняк. Саме так, із молодими деревами з Німеччини, на територію Америки потрапив грибок Cronartiaceae, швидко вразивши генетично нестійку до нього білу сосну.
Особливість грибка полягає в тому, що безпосередньо від дерева до дерева він перейти не може, проміжним переносником для грибка повинен виступити чагарник із сімейства аґрусових.
Сосни виявилися пріоритетнішими за смородину для економіки країни, тому на початку 1990-х федеральний уряд прийняв рішення заборонити промислове вирощування кущів і, більш того, знищити навіть поодиноких садові рослини.
Знадобилося близько 70 років, щоб перемогти грибок, який спричиняв значні пошкодження хвойних дерев. Протягом цього часу було заборонене ввезення саджанців сосни з Європи, а вирощування аґрусових обмежене. Тільки у 2003 році обмеження було переглянуте в багатьох штатах. Заборона продовжує діяти в Массачусетсі, Мені, Нью-Гемпширі й Вірджинії. Мічиган, Огайо й Нью-Йорк заборонили вирощування неімунних сортів. Так само існує низка обмежень щодо ввезення рослини на територію країни. Наприклад, вам потрібно отримати спеціальний дозвіл, якщо ви вирішили привезти з собою кущ смородини з Чилі.