Індивідуальний потенціал дорівнює власному терміну життя кожного напою, повідомляє «Популярна механіка».
У той час як одне вино через десятки років стає дегустаційною коштовністю, інше — перетворюється на оцет. Як зрозуміти, чи можна пити вміст пляшки давнього закупорювання? Яке вино спроможне жити тридцять років, лише поліпшуючи властивості, а яке втрачає придатність вже через п'ять років? Відповідь — після нагадування про те, що надмірне вживання алкоголю шкодить вашому здоров'ю.
Різниця в ціні
Непрямою ознакою винного потенціалу є вартість. Зазвичай діє правило: чим вища ціна — тим більший потенціал у напою, котрий із віком лише удосконалюватиметься.
За ціною пляшки можна визначити приблизний потенціал вина:
• у межах 400 гривень — до 5 років; • 400-1850 гривень — від 10 до 15 років; • дорожче за 1850 гривень — понад 15 років.
Передумови довголіття
Винороби кажуть, що вино створюється природою, а людина лише обслуговує цей процес. Однак якість вина залежить і від майстерності виноробів, зокрема.
На тривалість життя вина впливають:
• терруар виноградника або сукупність природних умов: вік лози, кількість опадів та сонця, тип і склад ґрунту, рельєф, дренаж тощо; • виноробна традиція або характерна для регіону техніка створення напою;
• витримка вина у бочці після завершення ферментації.
Кращі терруари
Добре зберігаються вина з відомих французьких, італійських, іспанських та німецьких терруарів.
Червоне вино:
• Бордо (батьківщина сортів Cabernet, Cabernet Franc, Cabernet Sauvignon, Merlot) і Бургундія (Pinot noir) — Франція; • Брунелло і К'янті (Sangiovese), Барберско і Бароло (Nebbiolo) — Італія; • Рібера дель Дуеро і Ріоха (Tempranillo) — Іспанія.
Біле вино:
• Рислінг (Riesling) — Німеччина; • Бургундія (Chardonnay) — Франція.
Краща продукція з легендарних виноробних регіонів здатна жити понад 15 років. Навіть 50-80-річні місцеві вина зберігають відмінну кондицію.
Перешкоди для витримки
Схильність до витримування може визначатися роком урожаю, тому у виборі вина фахівці керуються таблицями міллезимів (від французького le millésime — число, що позначає рік). У виноробстві це роки збору сировини для конкретного вина. В невдалі роки навіть виноград із уславленого регіону та від доброчесного виробника може мати слабкий потенціал для витримки.
Водночас, продукцію іменитих виноробів з добірних ягід «великого» врожаю може зіпсувати неправильне зберігання. Вино, що роками стоїть вертикально на магазинній чи домашній полиці, на світлі та в теплі (небезпечною є температура вища за +25°C), із плином часу не покращиться, а загине.
Небажані наслідки
Помилка у витримці може призвести до окислення вина, появи в ньому оцтових «ноток». Зіпсовані білі вина набувають запаху яблука, залишеного на столі в розрізаному або надгризеному вигляді. А зіпсоване червоне вино зазвичай віддає ароматом ягідного бродіння.
Ось чому гурмани купують коштовні вина у спеціалізованих бутіках із холодильниками та затемненими винними камерами, в яких пляшки зберігаються під кутом 12 градусів до горизонтальної поверхні. У пересічному магазині необхідних умов зберігання може не виявитися, тож у супермаркеті варто купувати лише молоді вина.
Вікові зміни
Старі вина відрізняються від молодих смаком, кольором та ароматом. Зокрема, червоні вина фіолетово-рубінових тонів із роками тьмяніють, набуваючи брунатно-рудого забарвлення, а прозорі солом'яні тони білих вин, навпаки, насичуються кольором і нагадують старе золото.
Тоді як молоді вина пахнуть літом (свіжими фруктами, квітами та прянощами), зрілі — викликають асоціації з осінню (ягідним варенням та медом, сухими травами та грибами, опалим листям і мокрим лісом). Професійною мовою сомельє це називається «третинними ароматами».
Смак вина з віком «згладжується», стає більш м'яким та збалансованим: зникає відчуття спирту, знижуються кислотність та в'язкість. Старі вина можна визначити за тривалим післясмаком.
Пора розквіту
Не можна однозначно стверджувати, що «вік вину — на користь». Не кожному і не завжди. Попри більшу цінність витриманого вина, левову частку виробленого продукту виробники не витримують.
Вважається, що 90% винної продукції треба вжити протягом першого року, від 5% до 10% — наступного року, і лише 1% виробленого у світі вина поліпшить споживчі властивості впродовж 5-10 років.
Вино вартістю до 250 гривень варто споживати молодим. Біле вино в цьому ціновому діапазоні краще вибрати з урожаїв 2012 або 2013 року, а червоне — 2010, 2011, 2012 або 2013 років. Винятком із правил можуть стати кримські кріплені вина та елітна продукція за акціями, коли за 360-740 гривень можна придбати навіть Rioja Gran Reserva десятирічної витримки.
Краще — молодше
Прихильникам традиції «не відкладати на завтра те, що можна випити сьогодні» варто зосередитися на винах, що вживаються молодими.
Слід пити після розливу:
• Beaujolais Nouveau; • Cotes de Provence (біле, рожеве) ; • Petit Chablis; • Lambrusco, Asti (ординарні ігристі, без зазначеного року врожаю); • Vina Esmeralda; • Trebbiano d'Abruzzo; • Est! Est!! Est!!!
Старість — на радість
Вина, що поліпшуються згодом: • Portwein (Porto) з оголошеними роками врожаїв, особливо — так званими «великими»; • Bordeaux «великих» років (Grand і Premier Cru); • Riesling (дорогої цінової категорії); • Jerez (Xérès або Sherry, за винятком Fino і Manzanilla); • Rioja (Reserva і Gran Reserva); • Sauternes; • Chablis Grand Cru; • Alsace Grand Cru; • Tokaji Aszu Eszencia; • Barolo; • Brunello di Montalcino; • Barbaresco.
До вживання колекційного вина слід бути готовим: з незвички воно може не сподобатися. Гідно оцінити такий скарб здатен лише той, хто в цьому розбирається.