Мокрий, змерзлий та закривавлений дикий лис із перебитими лапами скиглив від болю на пустельному полі на Рівненщині, коли його помітив місцевий селянин і забрав виходжувати додому. Вагітна дружина рятівника годувала найду з дитячої пляшечки і чула в його крику плач дитини. Про драматичну історію лиса Микити розповіла «ТСН».
За словами Лесі, із запобіжних заходів при контактуванні із дикою твариною подружжя мало лише захисні маски та рукавички. Побоювання з приводу ризиків для власного здоров'я відступали на задній план, коли люди бачили страждання немічної істоти. Нещасному лисові співчував навіть домашній кіт, що склав тому компанію на сіннику в сараї. «Кіт лягав на лиса і полегшував його біль, — каже Леся. — А ми бідолаху намагалися відгодувати, хоча він зовсім не мав апетиту. Пестили, заспокоювали, а звірятко плакало, як немовля».
З ветеринарним обстеженням допомогли київські зоозахисники, до яких звернулося подружжя. Фахівці пояснили важкий стан тварини складним переломом задніх кінцівок (ймовірно, звір перебігав дорогу і потрапив під автівку) та супутнім пироплазмозом (це захворювання переноситься кліщами). Єдиною втіхою є молодість пацієнта. За станом зубів лікарі визначили вік лисиці: тварині лише рік або два.
Рівненські ветеринари зняли інтоксикацію і підтримали ослаблений організм крапельницею. Важкі травми не залишили надій на збереження кінцівок: принаймні одну лапу лікарі вирішили ампутувати, а другу спробують відновити. Лікарську естафету ветеринари Рівного передали Дніпру.
«Лисові Микиті доведеться тепер жити у притулку, а оскільки в Рівному сприятливих умов немає, долею звіра опікатимуться дніпропетровські волонтери», — зазначила зоозахисниця Алла Лосік.
Для доставки тварини в інший кінець країни було розгорнуто мало не всеукраїнську операцію. Допомогти з перевезенням зголосився доброволець із Запоріжжя Василь, якому цей маршрут був по дорозі. Травмована тварина витримала понад 10 годин на колесах.
У Дніпрі вимушеного мандрівника зустріла волонтер із притулку для диких тварин. Серед підопічних Інеси Капінус — врятовані чорнобурки, песці та лисиці. За п'ять років волонтер надивилася на страждання звірів, і кожне нове очікування змушує хвилюватися: чи доїде тварина живою?
За словами волонтера, такий довгий шлях є серйозним випробуванням для хворої істоти: крім болю та дискомфорту, переїзди і переміщення додають тварині стресу та страху. Проте, поки лис Микита не здається, люди налаштовані боротися за його життя, скільки знадобиться.