Як невід’ємні від вина молдавани, так і неможливий без виноробів Лиманський район Одещини. Маршрут експедиції ogorodniki.com проліг повз виноградні господарства Шабо та плантації Інституту Таїрова в особисті володіння відомого винороба із села Олександрівка. Герой інтерв'ю — ентузіаст своєї справи Андрій Кетрой.
— Андрію Олександровичу, колеги вас рекомендують як легендарного експерта з вирощування винограду. — Обійдемося без регалій. Я просто дипломований агроном-виноградар із 43-річним виробничим стажем за фахом. Робота в навчальному господарстві Трофимова збіглася з особистим захопленням: я ж молдаванин, що виріс на винограднику. Десять років на пенсії займаюся тим, до чого з народження лежить душа. Виноградарство — моє призначення. Я живу серед грон. Дружина навіть має ревнощі до лози. На жаль, однієї моєї уваги до винограду замало: ягоди гниють на кущах через відсутність збуту. Навчившись вирощувати, ми ще не вміємо продавати. А тут же — незліченні багатства: 77 сортів на будь-який смак! А у світі 2800 столових сортів, і з кожним роком їх кількість зростає. — Розкажіть про своє добро. Чому ви обрали саме ці сорти? — Справа смаку: віддаю перевагу білому та рожевому винограду. А чорного у мене не більше чотирьох кущів із 121. Не надто оптимістичний колір, ось і не подобається. Перед посадкою лози вивчаю характеристики в теорії і від 90% сортів відмовляюся одразу після Інтернет-знайомства, навіть не куштуючи. Буває, що помиляюся. Раніше не можна було побачити в Інтернеті, як виглядає сорт, і доводилося купувати кота в мішку. Пригадую повчальну історію з Гурманом раннім. Посадив я його разом із іншими 5-10 новими кущами, що поповнюють колекцію щорічно. Обійшовся новий сорт недешево, а віддачі у перший рік не дочекався. Врожай зібрав лише на другому році, й ягода мене не вразила. Хотів непоказного куща позбутися, та дружина Галина зупинила: «Через пару років виноград не впізнаєш!». Зазвичай до лози дружину не допускаю (що вона в цьому розуміє?), однак тепер жіночій інтуїції готовий довіряти. Визнаю свою неправоту: погарячкував. Сьогодні це один із моїх фаворитів.
— Які сорти є вашими улюбленими? — Чудово себе зарекомендували Талісман і Божий дар, Діва Марія і Розалінда (з іспанської перекладається як «красива троянда»), Молдова і Кишмиш молдавський, Сенсація і Ксенія, Веста і Геліос, Скарлетт і Нащадок Різомата, Подарунок Запоріжжю та Богатяновський, Вінцевий та Спорт, Граф Монте Крісто та Улюблений. Вишуканий смак міцного мускату Улюбленого повністю виправдовує назву сорту. Подобається також смак і плодючість сорту з Краснодарського краю Нове сторіччя ЗДТУ: цей виноград виведений на селекційній станції в російській Анапі. А біла Конвалія чого варта: російський селекціонер Крайнов вивів виноград без кісточок, солодкий та родючий, а попиту немає, пропадає від хвороб та шкідників. Подібна доля й у безнасінних сортів Кишмиш променистий, виведеного у Молдові Кодруса і названого на честь селекціонера сорту Кондарєва. Раннім сортам щастить більше: врожай встигаємо прибрати та продати, а пишні грона, що затрималися на лозі, можуть пропасти. — Чи маєте сорти, в яких розчарувалися? Який виноград не вартий вашої професійної пошани, Андрію Олександровичу? — Дуже любив спочатку сорт Чернець, однак цей виноград виявився «ледачим»: після рясного врожаю два-три роки «відпочиває» і потребує особливих умов. Втім, на лозу не варто ображатися: не буває поганого винограду, буває недосконалий виноградар. — Як влаштовано виноградник? — Користуємося італійським винаходом — перголою (арка, дугоподібна конструкція) та вітчизняними П-подібними шпалерами (завдяки більшому простору в двох площинах, ягодам дістається більше сонця, врожай виходить вищим і зберігається краще, ніж при густому розташуванні в тіні купола на звичайній шпалері, де грона частіше хворіють).
— Скільки живе виноградник? — Найстарішому кущу сорту Молдова — вже понад 30 років, він родить із 1989 року. — Як підраховується врожайність агрономом? — Кожне гроно фіксую та враховую. Знаю їхню кількість на будь-якому кущі. І не перед збором урожаю, а при закладці, у червні. Це не зобов'язання, а професійний інтерес. У вирощуванні столового винограду важливо контролювати навантаження на лозу. Отримавши волю, рослина може легко закласти навіть сотню грон. Проте, така кількість плодів не отримає достатнього харчування. Ягоди на маленьких гронах виявляться дрібними і не дозрілими, а «виснажений» кущ не зможе повноцінно плодоносити надалі. Без весняного регулювання навантаження високої врожайності не досягнути. На одному пагоні треба залишити лише одне суцвіття та одне гроно. На жаль, відомого професіоналам аграрного правила не дотримуються виноградарі-аматори і так звані чемпіони, котрі домагаються високих показників за будь-яку ціну. Як учасник фестивалю «Золоте гроно», знаю, про що говорю. Не важко виростити зразково-показове гроно на підгодівлі та штучних перевагах. Однак, я відстоюю природну родючість. Забезпечувати врожаї треба вчитися. — Як і правильному поливу? — У вирощуванні винограду не обійтися без крапельного зрошення: трубопровідну воду слід подавати з затримкою в системі, щоби хлорована вода встигла відстоятися. — Лише у кіно виноградарі розмовляють із гронами? — І в житті теж. Я спілкуюся з лозою, яка мене підводить, і з виноградником, котрий радує. Нещодавно, наприклад, похвалив кущ за ягідний подарунок у 40 кілограмів. Авжеж, хіба не вартий подяки такий молодець?!..
Дякуємо за матеріал Маргариті. Відкривайте Україну разом з ogorodniki.com