Вирощування цієї культури є чи не найбільш перспективною нішою у вітчизняному аграрному секторі, повідомляє agrarii-razom.com.ua.
Дев'ятирічний експериментальний обробіток кунжуту Асканійською державною сільськогосподарською дослідною станцією (Інститут зрошуваного землеробства Національної Академії наук України) довів можливість успішного виробництва цього корисного насіння в посушливих південноукраїнських степах.
За словами головного агронома дослідного господарства Віктора Нижеголенка, обробіток кунжуту є навіть більш вигідним, ніж вирощування пшениці. У непростих кліматичних умовах культура дозволяє досягти 700-відсоткової рентабельності та вийти на чистий прибуток до 70 тисяч гривень з гектара.
Щороку Україна імпортує для кондитерського, хлібопекарського та олійного виробництва від 20 тисяч тонн кунжутного насіння (основними постачальниками є Пакистан, Індія та Казахстан). Вартість кожної ввезеної тонни — близько 100 тисяч гривень. Водночас тонна кунжуту може збиратися лише на одному гектарі зрошуваного степу в Україні.
Почавши з експериментальної ділянки зо три сотки, сьогодні в «Асканійському» (Херсонщина) фахівці вирощують кунжут на п'яти гектарах польових площ. На думку заступника директора дослідного господарства Віри Коновалової, землеробського ризику у вирощуванні цієї культури немає: родить вона зазвичай щедро.
Проблемою для аграріїв може стати не вирощування кунжуту, а його комерційний збут. Максимальну ціну на ринку вдасться отримати за очищене насіння, а для позбавлення від лушпиння знадобиться придбання спеціального обладнання. Асканійська дослідна станція такої техніки не має, бо спеціалізується на виробництві посівного асортименту.
Насіннєвий матеріал із «Асканійського» високо цінується аграріями. Цьогоріч півтонни кунжутного насіння замовив фермер на Одещину: цієї кількості буде достатньо для вирощування культури на 50 гектарах.
А степову ділянку у селі Тавричанка місцеві аграрії пристосували для вирощування кунжуту вітчизняного сорту «Гусар», розробленого Запорізьким Інститутом олійних культур. Наступним кроком стане створення власного сорту, більш стійкого до коливання температур, посухи та вітрів (неабияким випробуванням у степовому землеробстві є вивітрювання насіння). Для створення та реєстрації нового сорту селекціонерам знадобиться від п'яти до десяти років.